Увага! Запропоновані поради не мають жодного стосунку до демократії й прав людини. Відповідальність за їхнє втілення в реальність повністю покладається на виконавців. Людям, що легко піддаються маніпуляціям і навіюванню, читати з обережністю!
Формувати культуру демократії в школі складно й довго. Успіху ніхто не гарантує, зате помилитися можна запросто. До того ж, колеги пасивні, учні невиховані, батьки весь час чимось невдоволені й намагаються контролювати. Пропонуємо практичні поради, як шкільній адміністрації вирішити всі проблеми та досягти успіху:
– Адміністрація має бути в курсі всього, що відбувається в школі, контролювати все і всіх. Для цього можна обрати одну з двох стратегій. Перша – двері директорського кабінету завжди широко відчинені. В будь-який час і з будь-якого питання кожна людина – від першачків до вірян із недалекої церкви можуть прийти зі своїми ідеями й порадами, а то й просто поговорити про життя. Друга стратегія – дирекція школи – надто поважні й заклопотані люди, щоб виділяти час на особисте спілкування. Для повідомлень про проблеми в школі чи за її межами існує папір і ручка (або принтер, ми ж за можливість вибору!). Всі питання й пропозиції мають бути зафіксовані належним чином і зареєстровані в приймальні. Адміністрація все уважно перечитає й прийме відповідні рішення у зручний для себе час.
– Щоб уникнути непорозумінь та неприємних сюрпризів, треба готувати детальні й продумані сценарії усього, що відбуватиметься в школі. Готові сценарії легко можна знайти в Інтернеті. Чим точніше будуть прописані слова кожного з учасників заходів, тим менша можливість проблем та розчарувань. Дуже добре сприймаються віршовані рядки, навіть якщо вони не завжди мають ритм і риму. Головне – добре їх відрепетирувати та досягти виконавської майстерності. Питання й відповіді на них теж варто підготувати заздалегідь та роздати людям. Інакше хаосу й безладу не уникнеш!
– Учнівське самоврядування в школі має бути активним і дієвим. Для цього треба прослідкувати, щоб у нього потрапили діти, що володіють потрібними якостями. Якщо учні зроблять неправильний вибір, це негативно вплине на діяльність школи. Тому результат таких виборів треба скасувати та пояснити дітям, що президентом школи не може бути людина з проблемами в навчанні та поведінці. Звичайно, діяльність учнівського самоврядування має здійснюватися під чуйним і вмілим керівництвом педколективу. Адміністрації школи залишиться лише слідкувати за тим, щоб школярі писали звіти вчасно і відповідно до розробленої форми. Де ж іще діти навчаться правильно й відповідально готувати документацію, як не при відточуванні майстерності підготовки щотижневих, щомісячних та щорічних звітів!
– Обов’язково треба питати в усіх учасників освітнього процесу (учнів, батьків, учителів) про їхні побажання й ідеї. Потім уважно й вдумливо їх вивчити та, переконавшись, що жодна пропозиція не варта уваги, братися за реалізацію основних завдань школи. До яких ані дискотеки, ані розваги, ані впровадження не затверджених законом курсів аж ніяк не належать.
– Учителі мають усвідомлювати, що головна їхня функція – дати міцні та глибокі знання й проконтролювати якість їх засвоєння учнями. Жодні обставини не можуть виправдати незнання дат чи формул. Тому при виборі факультативів чи додаткових занять треба обирати ті, які сприятимуть глибшому засвоєнню основних предметів та не відволікатимуть дітей від їх основного завдання – вчитися!
– Батьки повинні приходити до школи лише в чітко визначені для цього години. Всі питання з успішністю та поведінкою школярів вирішуються на батьківських зборах. Не варто шкодувати на них часу: 3-4 години після робочого дня дозволять знайти порозуміння та оптимальні для всіх рішення. Не забувайте на кожних зборах нагадати батькам про досягнення колективу і випускників попередніх років та попередити про те, що честь навчатися в такій хорошій школі треба заслужити.
– Партнери, спонсори, чиновники та депутати – завжди бажані гості в школі. Радість від їхнього візиту обов’язково треба підкреслити урочистим концертом (всі діти на сцені і в залі мають бути в святковому одязі!), наданням місця в президії та можливості виступити з напутнім добрим словом. Навіть якщо гості відмовляються, треба наполягти, адже такі виступи – запорука співпраці й доброї репутації школи. Добре працює також спільне перерізання стрічок дирекцією школи та шановними гостями. Це наочно демонструє партнерські стосунки школи і громади.
Звучить смішно й сумно водночас? Нам теж так здається. Але, на жаль, подібні «рецепти успіху» й далі подекуди діють. Шлях до змін ніколи не буває легким і світлим. Іноді здається, що відмовитися від якихось дій чи звичок означатиме крах і катастрофу. Іноді – що отримані результати не варті затрачених зусиль. Але хто не змінюється – той не виграє. Й усвідомити це так само складно, як і подолати внутрішній та зовнішній опір змінам. Вчіться на чужих і своїх помилках, робіть висновки і досягайте мети!
Немає коментарів:
Дописати коментар