Методичні рекомендації для психологічної служби

Відділ освіти Скалатської міької ради

Методичний кабінет

Методичні рекомендації щодо пріоритетних напрямків діяльності працівників психологічної служби системи освіти у 2017/2018 навчальному році

Шмагай А.Ф. методист

Скалат 2017

Психологічна служба діє відповідно до статей 21, 22 Закону України «Про освіту» (ст. 21 «Психологічна служба системи освіти»; ст.22 «Соціально-педагогічний патронаж») та нової редакції Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.07.09 р. № 616, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2009 р. за №687/16703, а також Етичного кодексу психолога, прийнятого на  І Установчому з’їзді Товариства психологів України 20.12.1990 року в м. Києві.

Найважливіше завдання діяльності працівників психологічної служби в навчальному закладі – психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, збереження психічного здоров’я та забезпечення соціального благополуччя дітей.

Результати своєї діяльності фахівці психологічної служби відображають в оновлених формах документації та протоколах діяльності працівників психологічної служби системи освіти України (лист МОНУ від 17.09.2015 № 1/9-442 «Про оптимізацію діяльності працівників психологічної служби»): плані роботи практичного психолога/соціального педагога; графіку роботи практичного психолога/соціального педагога; журналі щоденного обліку роботи практичного психолога/соціального педагога; протоколах індивідуальних консультацій; протоколах індивідуальних діагностичних обстежень; протоколах діагностичного обстеження класу/групи; протоколах психологічного аналізу уроків (заходу).

Крім перерахованої службової документації практичний психолог спільно з соціальним педагогом навчального закладу оформляє та  веде Індивідуальні плани та Індивідуальні картки психолого-педагогічного супроводу дітей, які потрапили у складні життєві обставини; малозабезпечених та багатодітних сімей; дітей, батьки яких виїхали за кордон; дітей-інвалідів; дітей, які перебувають на шкільному обліку; дітей, батьки яких є (були) учасниками військових дій у східних регіонах України; дітей, переміщених з тимчасово окупованої території України; інших соціально незахищених категорій

Соціальні педагоги навчальних закладів продовжують ведення соціальних паспортів класів, навчального закладу та актів оцінки потреб дитини та її сім’ї, актів обстеження соціально-побутових умов проживання дітей. Також в роботі з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах, соціальному педагогу необхідно заповнювати «Діагностичну карту оцінки потреб дитини»

З метою здійснення ефективного психологічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу та з урахуванням наявності великої кількості ризиків в учнівському середовищі, фахівцям психологічної служби доцільно розподілити свій тижневий робочий час наступним чином:

·        не менше 50% робочого часу (20 годин на тиждень з розрахунку 1 ставки) відводити для роботи з дітьми, підлітками, молоддю;

·        25% (10 годин на тиждень з розрахунку 1 ставка) – для практичної роботи з педагогами та батьками;

·        не більше 25% часу (10 годин) на організаційно-методичну роботу.

Відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації та змісту освіти, Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПНУ, Департаменту освіти і науки ТОДА, запитів з боку батьків, педагогічних працівників, учнів до практичних психологів та соціальних педагогів навчальних закладів, науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи у 2017/2018 н. р. визначив пріоритетними наступні напрямки психологічного та соціально-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу:

1. Запровадження в навчальних закладах просвітницько-профілактичних програм:

З метою підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді навчальним закладам рекомендовано включати до варіативної складової факультативні, тренінгові курси, курси за вибором та спецкурси, які будуть впроваджувати фахівці психологічної служби (практичні психологи, соціальні педагоги), відповідно до інтересів та потреб учнівської молоді, результатів моніторингових досліджень.

Для організаційно-методичного забезпечення викладання факультативних курсів науково-методичним центром практичної психології та соціальної роботи складено перелік із 39 програм, схвалених МОНУ, розміщених на сайтах МОНУ

· 37 програм, відповідно до листа МОНУ від  06.06.13 № 1/9-413 для учнів 1-4 класів (6 програм); для учнів основної та старшої школи - 31 програма, серед яких «Основи психології та педагогіки» (Д.Д. Романовська, О.В. Ілащук), «Основи психології особистості» (Ю.М. Талаєва, Д.Д. Романовська) для учнів 10-11 класів, «Відверта розмова» (А.М.Вієвський, К.І. Лепеха,  Н.В. Лунченко, Ю.А. Луценко, В.Д. Острова, В.Г. Панок, Н.В. Сосновенко) за проектом «Сімейна розмова» для учнів 7-8 класів;

· програма «Дорослішай на здоров’я» для учнів 9-11 класів (відповідно до листа МОНУ від 20.07.2013 №1/11-12028);

· тренінгова програма виховної  роботи з учнями 7-11 класів загальноосвітніх та  професійно-технічних навчальних закладів  з питань протидії торгівлі людьми “Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція”, (схвалено МОНУ 06.09.2011 (протокол №3), затверджена наказом від 08.04.16 № 405 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 111 «Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»);

· «Розвиток психосоціальної стійкості до стресу у дітей», відповідно до листа МОНУ ВІД 09.06.2015 №1/9-284.

2. Профілактика проявів дезадаптації в учнів 1-х, 5-х, 10-х класів та новачків у класному колективі. На першому етапі роботи фахівців психологічної служби щодо попередження дезадаптації є проведення комплексного психодіагностичного дослідження з учнями 1-х, 5-х, 10-х класів у вересні та жовтні. З дітьми, рівень адаптації яких віднесено до низького рівня (неадаптованість), або з тими, у яких виявлено соціально-психологічну дезадаптацію обов’язково проводиться системна індивідуальна корекційно-розвивальна робота до зміни діагностичних показників. З учнівськими колективами (класами), в яких навчаються такі діти проводиться групова тренінгова робота з формування позитивного мікроклімату, комунікативних компетенцій учнів та навичок конструктивної взаємодії. Для батьків і вчителів проводяться консультації, метою яких є об’єднання зусиль для надання різнобічної допомоги дитині в подоланні труднощів, які склалися. В особливо складних випадках працівник психологічної служби має ініціювати проведення психолого-педагогічного консиліуму з цього питання.

Варто бути особливо уважними з тими учнями, які вперше знайомляться зі шкільними колективом, перейшовши з іншого навчального закладу (чи класу), це – новачки у класі. У таких випадках почуття безпорадності викликає в учня гостру потребу отримувати інформацію про те, що його тут очікує, як поводити себе в тій чи іншій ситуації, що тут «можна», а що «не можна», кого треба побоюватися, а кому можна довіряти, що ціниться, а що засуджується в даному колективі. Найбільш важкими для новачка і найбільш сприятливими для впливу педагога є перші дні перебування в колективі, а потім – наступні два місяці. В цей період практичний психолог має надавати необхідну допомогу педагогові з метою налагодження ним ефективної взаємодії між учнями і сам включитися в цей процес через проведення індивідуальної діагностичної та консультаційної роботи та проведення групових занять, спрямованих на формування згуртованості в колективі.  Потрібно пам’ятати, що робота має бути системною – не менше 1 групового тренінгового заняття у класі та 1 індивідуальної консультації на тиждень з дитиною.

3.    Попередження проявів суїцидальної  поведінки в учнівському середовищі.

Система роботи навчального закладу в напрямку профілактики суїцидів має включати наступні компоненти:                       

1.     Виявлення в учнів суїцидальних намірів шляхом опитування, інтерв’ювання, спостереження, проведення діагностичних методик з виявлення депресії, міжособистісних конфліктів, гострих стресових реакцій та розчарувань, деривації базових потреб та ін. При найменших підозрах проконсультуватися з методистом МК

2.     Проведення навчальних семінарів-тренінгів з педагогами з метою роз’яснення основних причин, ознак суїцидальної поведінки підлітків та оволодіння практичними методами формування цінності життя на виховних годинах.

3.    Проведення просвіти і тренінгового навчання батьків щодо виявлення ознак суїцидальної поведінки дітей методом спостереження та оволодіння навичками довірливого, підтримуючого спілкування.

4.   Організація системи профілактичної роботи з учнями із формування морально-ціннісної сфери взагалі, цінності життя зокрема на виховних годинах, позакласних заходах, «годинах психолога», при проведенні тренінгових занять за просвітницько-профілактичними програмами.

5.    Впровадження у навчальних закладах тренінгових виховних та профілактичних програм для учнів 7-11 класів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція», «Дорослішай на здоров’я», «Психологія особистості» та ін. Проведення діагностично-корекційної технології-гри «Мої цінності», програми тренінгових занять «Життя-найвища цінність». Наприклад, перші теми тренінгового курсу «Дорослішай на здоров’я» якнайкраще підходять для формування цінності життя у підлітків, розуміння природи і феномену «людини».

5. Проведення на «годинах психолога» тренінгових занять з учнями: «Навчання технікам керування емоціями, зняття м’язового й емоційного напруження»; «Навчання конструктивних поведінкових реакцій у проблемних ситуаціях (тренінг проблемно-вирішальної поведінки)»; «Розвиток позитивної самооцінки та цінності особистості», «Психологічні техніки особистісного зростання».

6. При потребі – переадресування суїцидальної справи спеціалістам медичного профілю.

4.     Попередження ризикової поведінки дітей в кіберпросторі.

Надзвичайно важливим напрямком роботи практичного психолога та соціального педагога має стати профілактика навмисних самоушкоджень дітей, запобігання залученням підлітків до смертельно небезпечних ігор в кіберпросторі. Відсутність усвідомлення негативних наслідків ризикованої поведінки та впевненість у тому, що все треба спробувати в житті, можуть занурити підлітка в «смертельні ігри», що наразі розповсюджені в соціальних мережах. Але реальність така, що підліток – ще не дорослий, йому важко протистояти жорсткому тиску групи, модератора, який починається при відмові виконувати завдання групи.

Щоб не допустити вступу дітей до небезпечних соціальних груп, батькам рекомендується:

·  приділяти більше уваги емоційному стану дитини, бути пильними і обережними у висловлюваннях щодо інтересів дитини, спробувати дізнатися більше про те, що робить дитина, що їй цікаво, з ким вона проводить свій час;

·  перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень, але для цього знайдіть привід, наприклад, сходіть разом в басейн: у разі їх виявлення – обережно з’ясуйте обставини, за яких вони з’явилися (особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита);

·  намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями; звертати увагу на коло спілкування дитини – щодня спілкуватися з дитиною про те, як пройшов день, що вона робила, з ким спілкувалась, які приємні моменти були; чи потрібна допомога у вирішенні її проблем.

Практичному психологу, соціальному педагогу та батькам варто щодня розмовляти з дитиною на різні теми. Відверта розмова на рівних завжди краще, ніж «читання лекцій», батьківські монологи про те, що правильно, а що неправильно. Потрібно говорити про те, що цінне для вас у житті. Не бійтеся ділитися власним досвідом, власними роздумами.

Потрібно зробити все, щоб дитина зрозуміла: саме по собі життя – це та цінність, заради якої варто жити. Якщо цінність соціального успіху, гарних оцінок, кар'єри домінує, то цінність життя самого по собі, незалежно від цих речей, стає не настільки очевидною. Важливо навчити дитину отримувати задоволення від простих і доступних речей у житті: природи, спілкування з людьми, пізнання світу, руху.

5.     Психолого-педагогічний супровід профілактики ситуацій насилля.

Запобігання ситуацій насилля в сім’ї та навчальному закладі – актуальний напрямок роботи працівника психологічної служби.  З метою раннього виявлення вразливих до ситуацій насилля сімей, мінімізації негативних наслідків на розвиток дитини, подолання складних життєвих обставин та попередження ризиків потрапляння у складні життєві обставини, практичні психологи і соціальні педагоги мають тісно співпрацювати з педагогічними працівниками, в першу з класними керівниками щодо виявлення таких ситуацій і повідомлення про них служби у справах дітей. Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей зазначено у листі МОНУ від 28.10.14 №1/9-557.

З метою профілактики ситуацій насилля в школах області рекомендуємо психологам організувати індивідуальні та групові консультації, тренінгові заняття з формування навичок проблемно-вирішальної поведінки у дітей та підлітків та розвитку толерантності як якості особистості кожного учня. Для соціальних педагогів рекомендується організувати індивідуальні та групові консультації з метою роз’яснення юридично-правових наслідків для осіб (і дітей і дорослих), що порушують права дітей. Допомогою у організації просвітницько-профілактичної роботи в цьому напрямку стане методичний посібник «Честь і гідність особистості як предмет діяльності практичного психолога» (автор Рибалка В.В.), виданий у 2010 р. у видавництві «Шкільний світ».

Практичним психологам та соціальним педагогам необхідно активізувати інформаційно-просвітницьку, пропагандистську роботу, у тому числі з батьками, серед дітей та молоді, спрямовану на формування в особистості стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя тощо. Про випадки вчинення в сім’ї, або загрозу вчинення усіх форм насильства, образ, недбалого й жорстокого поводження з дітьми, повідомляти у служби у справах дітей, органи опіки і піклування, уповноважені підрозділи органів Національної поліції негайно.

6. Формування сприятливого психологічного клімату в класах з інклюзивною формою навчання. Несприятливий психологічний клімат призводить до конфліктів між однокласниками та впливає на навчально-виховний процес, що призводить до негативних проявів у формуванні особистості. Системний моніторинг психологічного клімату в класах з інклюзивною формою навчання рекомендовано провести у листопаді-грудні 2017, застосовуючи наступні методики для учнів: «Соціометрія»; «Вивчення психологічного клімату класу»; «Вивчення задоволеності учнів шкільним життям»; анкету для батьків; анкету для вчителів (лист ІППОЧО від 25.01.2016 № 2/4-50 «Про проведення дослідження психологічного клімату учнівських колективів у школах з інклюзивною формою навчання»). За результатами дослідження фахівцям психологічної служби необхідно розробити систему заходів, спрямованих на покращення психологічного клімату, формування в учнівському середовищі толерантності, профілактику явищ булінгу та проявів насильства. До заходів включити проведення системної корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи за програмами, затвердженими обласною експертною комісією».

7. Розвиток психологічної компетентності педагогічних працівників. Оскільки педагогічний працівник, вчитель є основною одиницею системи освіти, тому від рівня його психологічної компетентності залежить психічне здоров’я дитини, мікроклімат в колективі, освітньому закладі, рівень комфортності та безпечності освітнього середовища. Одним з пріоритетних напрямів у діяльності практичних психологів є підвищення психологічної культури і компетентності педагогічних працівників, в тому числі представників адміністрації навчальних закладів. Психологічна компетентність – це комплекс компетенцій педагога у сфері  загальної, вікової та педагогічної психології. Компетенція – це уміння в дії. Отже, психологічно компетентний педагог не просто знає і вміє ефективно взаємодіяти з учнями, враховувати їх індивідуальні особливості розвитку при підготовці та під час проведення уроку, виховних заходів, але й щоденно практикує ці вміння. Завдання практичного психолога (соціального педагога) навчального закладу провести з педагогами інтенсивне навчання практичного спрямування з оволодіння ними навичок: виявлення поведінкових та вербальних ознак ситуації неблагополуччя дитини, які можуть призвести до конфліктів, втрати мотивації до навчання, насилля та суїцидальної поведінки; спілкування з учнями в ситуаціях стресу, негативних емоційних станах; прийомів першої психологічної допомоги, заспокоєння, підтримки.  

У роботі з педагогічними працівниками важливо продовжити проведення на початку навчального року діагностичних мінімумів з психології. У відповідності до отриманих результатів обов’язково організувати індивідуальну та групову роботу з педагогами, провести цикл навчальних семінарів-тренінгів, спрямованих на підвищення рівня психологічних знань, формування у педагогів особистісно-зорієнтованої моделі взаємодії з учнями, вихованцями; навичок безоціночного  ставлення, вміння застосовувати методи позитивного емоційного підкріплення.

8. Підвищення якості соціально-психологічного супроводу дітей, які схильні до девіантної, аддиктивної поведінки. Працівникам психологічної служби навчальних закладів необхідно удосконалити профілактичну та корекційну роботу з учнями, які схильні до вчинення або вчинили злочин.

У психолога і соціального педагога має бути банк даних дітей, що скоїли злочин, або схильних до девіантної поведінки, індивідуальні картки «Психологічний портрет» та соціальні паспорти, протоколи діагностичного вивчення дітей, виявлення причин порушень у поведінці учнів та розробки конкретних рекомендацій і спільних дій щодо їх усунення (безпосередня робота психолога – чому у дитини девіації в поведінці). Має бути описано особливості структури особистості дитини у психологічній характеристиці та особливості соціального середовища, в якому знаходиться дитина, в характеристиці соціального педагога. Обов’язковим є здійснення індивідуальної консультативної та корекційної роботи (в об‘ємі не менше 30 годин протягом року) з дітьми, що скоїли злочин та з дітьми, схильними до девіантної поведінки, Такі діти також залучаються до групової корекційно-тренінгової роботи (робота у групі – не менше 30 годин). На початку навчального року працівники психологічної служби мають забезпечити класних керівників, психологічною характеристикою на клас в цілому і на кожну дитину – з зазначенням конкретних рекомендацій.

9. Психологічний супровід підготовки випускників до зовнішнього незалежного оцінювання. В навчальному закладі психологічний супровід підготовки випускників до ЗНО необхідно розпочати з вересня 2017 року, відповідно до програми-алгоритму психологічного супроводу підготовки випускників до ЗНО .Обов’язковим є реалізація усіх етапів програми через проведення психодіагностики, психологічної просвіти, консультацій (індивідуальних та групових) та практичних занять з випускниками, їх батьками та вчителями.

10. Формування психосоціальної стійкості до стресу у дітей.  Організація психолого-соціальної допомоги дітям, що мають ознаки гострих стресових реакцій або посттравматичного стресового розладу, в тому числі із сімей внутрішньо переміщених, військовослужбовців ЗСУ, полягає у впровадженні системи індивідуального кризового консультування з дітьми та членами їх родин, що пережили травматичну подію (в об’ємі не менше 40 годин), груповій корекційній роботі з відновлення втрачених ресурсів дітей «Розвиток психосоціальної стійкості до стресу» (в об’ємі не менше 30 годин).

Працюючи із стресовими реакціями, розладами, психологу потрібно проводити індивідуальне кризове консультування дорослих та дітей, відповідно до п’ятикрокової моделі консультативного процесу (за Айві Є., Айві Мері Б., Даунінг Лінк С.):

1. Взаєморозуміння/структурування. На початку необхідно представити себе, встановити взаєморозуміння з дитиною. Ключове вербальне повідомлення цього етапу – «Привіт!»;

2. Збір інформації, виділення проблеми, ідентифікація потенційних можливостей дитини. На даному етапі задача психолога полягає у вислуховуванні проблеми, пропрацюванні травми, допомозі визначити шляхи подолання проблеми. Ключовим вербальним повідомленням даного етапу є – «У чому проблема?»;

3. Бажаний результат. На цій стадії важливо виявити мету чи бажаний результат консультування. По суті, необхідно прояснити, чого очікує дитина від консультації, від ситуації. Ключовим вербальним повідомленням даного етапу є – «Чого ви хочете досягнути?»;

4. Вироблення альтернативних рішень. На даному етапі необхідно забезпечити процес творчого виходу із проблемної ситуації, варіантів подолання стресових реакцій. Ключовим вербальним повідомленням даного етапу є – «Що ми можемо зробити з цього приводу?»;

5. Узагальнення: перехід від навчання до дій. Ключовим вербальним повідомленням даного етапу є – «Ви будете це робити?».

Шлях до формування стресостійкості у кожного може бути свій. Тому психологу та соціальному педагогу варто зосереджувати увагу на індивідуальних проявах наслідків травматичної ситуації, визначенні карти потреб дитини, втрачених ресурсів.

11. Психологічна допомога батькам щодо налагодження взаємодії з дітьми. Практичним психологам (соціальним педагогам) у своїй професійній діяльності варто звернути особливу увагу на роботу із батьками, оскільки дитина більшість свого часу проводить в колі сім’ї, і саме батьки мають найбільший вплив на формування особистості своєї дочки/сина. Для того, щоб дитина гармонійно розвивалася потрібно з’ясувати як і за якими принципами вона виховується. Саме тому робота з батьками займає важливе місце у професійній діяльності практичного психолога. Допомогти батькам зрозуміти окремі вчинки своєї дитини, підібрати правильні слова для неї в ситуації підліткової кризи, налагодити взаємовідносини між ними – ключове завдання для працівника психологічної служби. Пояснити батькам, що дитина - це дзеркало їх життя важливо під час індивідуальних та групових консультацій. Як у краплинці води відображається сонце, так і в дітях відображається вся організація життя сім'ї. Проблеми дитини – це лише наслідок упущень виховання батьків, і щоб змінити поведінку дітей – в першу чергу необхідно змінити поведінку батьків у сім’ї.

Щоб перевірити наскільки сімейне виховання сприяє адаптації та гармонійному розвитку дитини, рекомендуємо застосовувати методику «Внутрішній світ» [Джерело: Андрєєнкова В.Л. Правила безпеки та можливості отримання допомоги у період конфлікту в Україні : [метод. реком. ] / В.Л. Андрєєнкова, Т.В. Войцях, Л.Г. Ковальчук, Н.В. Лунченко [за загальною редакцією В.Г. Панка, К.Б. Левченко]. - К. : Агенство "Україна". - 2014 - С. 38-39].

Для цього запропонуйте дитині самостійно заповнити 1 частину поданої далі анкети. Батькам запропонуйте ж заповнити частину 2. Разом з батьками проаналізуйте відповіді, знайдіть слабкі місця сімейного виховання, визначте якими шляхами можна виправити ситуацію, складіть перелік дій, і запропонуйте це зробити найближчим часом. 

Частина 1. Анкета для дитини

1. Чи багато в тебе таємниць, про які ти не розповідаєш нікому?

2. Твої батьки ставляться до тебе як до друга (подруги)?

3. Назви, будь-ласка, свої улюблені книжки, журнали.

4. Яка музика, які пісні подобаються тобі найбільше?

5.  Назви, будь-ласка, свої улюблені фільми, мультфільми.

6. Як часто ви разом з батьками буваєте на природі?

7. Назви своїх найкращих друзів.

8. Як часто ви разом з батьками відвідуєте разом:

    а) театри, концерти;

    б) музеї, виставки;

     в) парки?

9. На кого ти хочеш бути схожим, схожою?

10. Твої улюблені комп'ютерні ігри.

11. Що тобі необхідно для щастя? 

Частина 2. Анкета для батьків

1. Чи є у Вашого сина (доньки) таємниці від вас?

2. Ви ставитеся до своєї дитини як до друга (подруги)?

3. Назвіть, будь-ласка, улюблену книгу, журнал Вашого сина (доньки).

4. Яка музика, які пісні подобаються дитині найбільше?

5.  Назвіть, будь-ласка, улюблені фільми та мультфільми Вашого сина (доньки).

6. Як часто ви разом буваєте на природі?

7. Назвіть найкращих друзів дитини.

8. Як часто Ви відвідуєте разом:

    а) театри, концерти;

    б) музеї, виставки;

     в) парки?

9. На кого ти хочеш бути схожим/ою Ваш/а син/донька?

10. Назвіть улюблені комп'ютерні ігри своєї дитини.

11. Що, на Ваш погляд, необхідно Вашій дитині для щастя?

Практичним психологам, соціальним педагогам з психологічної служби при плануванні роботи на 2017/2018 н.р. необхідно врахувати наступні нормативні документи та методичні рекомендації з питань організації та функціонування психологічної служби системи освіти, , а саме:

·     наказ МОНУ від 28.12.2006 №864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України»;

·     наказ МОНУ від 19.10.2001 №691 «Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів»;

·     наказ МОНУ від 06.08.2013 №1106 «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року»;

·     наказ МОНУ, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.09.2014 за № 1105/25882 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення»;

·     лист МОНУ від 28.10.2014 №1/9-557 «Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей»;

·     лист МОНУ від 07.08.2015 №2/3-14-1572-15 «Щодо профілактики учинення дітьми навмисних самоушкоджень»;

·     лист МОНУ від  03.10.2016 №1/9-522 «Про проведення інформаційно-освітньої роботи щодо протидії торгівлі людьми»;

·     лист МОНУ від 31.08.2016 №1/9-451 «Щодо забезпечення навчальних закладів посадами  практичних психологів та соціальних педагогів»;

·     лист МОНУ від 20.07.2016 №1/9-383 «Про забезпечення навчальних закладів практичними психологами і соціальними педагогами та організацію у 2016-2017 н.р. належного психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу»;

·     лист МОНУ від 28.05. 2015 №1/9-264 «Про програму виховних заходів з питань попередження торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»;

·     лист МОНУ від 06.06.2013 №1/9-413 «Про впровадження факультативних курсів працівниками психологічної служби системи освіти»;

·     лист МОНУ від 04.06.2012 №1/9-488 «Щодо організації та проведення "години психолога" у загальноосвітніх навчальних закладах»;

·     лист МОНУ від 11.02.13 №1/9-96 «Щодо профілактичної роботи з запобігання  правопорушенням та злочинності серед дітей та  учнівської молоді»;

·     лист МОНУ від11.03.2014 №1/9-135 «Про надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу»;

·     методичні рекомендації Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національного університету цивільного захисту України на тему: «Психологічна допомога вимушеним переселенцям»;