Подарунки для воїнів передані на передову:солодощі,обереги та теплі шкарпети

Чудові вироби Скалатського будинку школярів

ІІ етап фестивалю-конкурсу "Свята Покрова"

Квест(Скалатський замок)

https://youtu.be/qs__M9CgtvE

Вшанування воїнів АТО в Скалатській ОТГ

Проект «Квіти Матерям захисників України»

Навчальні  заклади 

  проводять  роботу в рамках проекту учнівського самоврядування «Квіти Матерям захисників України». Проект покликаний стати джерелом інформації про людяність та співчуття, щирість та добро у повсякденному житті, вселяти віру у мирне майбутнє, надихати на перемоги у добрих починаннях на славу Матерям, які виховали синів-воїнів, синів-героїв, синів-захисників України.

Відкриття меморіальної дошки приуроченої 75 річниці УПА

9 «не», на яких виростають хороші батьки

Почніть з себе. По-перше, діти дуже відчувають наш настрій і переймають його. У спокійних батьків спокійні діти. По-друге, діти вимагають дуже багато нашого терпіння.

1. Не нервуйте. Почніть з себе. По-перше, діти дуже відчувають наш настрій і переймають його. У спокійних батьків спокійні діти. По-друге, діти вимагають дуже багато нашого терпіння. Тому вам необхідний хороший настрій. Обов’язково висипайтеся, нехай навіть на шкоду домашнім справам. Не відмовляйтеся від допомоги родичів, якщо пропонують. Намагайтеся вибиратися з дому і хоч зрідка змінювати оточення. Вашій дитині дуже потрібна задоволена життям мама.

2. Не змінюйте думок. Якщо дали дитині слово, обов’язково виконайте обіцяне. Те ж стосується і заборон: якщо щось було заборонено один раз, значить і всі наступні рази ця заборона повинна зберігатися. І не може бути такого, що з мамою не можна, а з татом можна. У всіх членів сім’ї повинна бути одна виховна стратегія.

3. Не бийте. Якщо ви піднімаєте руку на дитину (нехай навіть це «невинний» ляпас), ви вчите її вирішувати конфлікти з позиції сили. Малюк буде знати, що хто вищий, старший, сильніше, той і має рацію. І, коли виросте, цілком зможе відплатити вам тією ж монетою.

4. Не брешіть. Якщо ви збираєтеся на щеплення, так і скажіть: «Тобі будуть робити укол, це неприємно, але я буду поруч». Якщо ви курите, так і поясніть, що це погана звичка, ви нічого не можете з собою вдіяти, але постараєтеся. Якщо дитина просить щось зробити, а ви забули, просто вибачтеся. Кожна маленька брехня – це підрив вашого авторитету.

5. Не шантажуйте. «Якщо ти перестанеш кричати, я дам тобі цукерку». Або «Якщо ти не припиниш, то не будеш дивитися мультики». Це дресура, шантаж і маніпуляція. Потрібно завжди намагатися знайти слова, щоб переконати дитину зробити бажане. Головне набратися терпіння.

6. Не забороняйте. Перш ніж заборонити щось дитині, подумайте, чи так важлива ця заборона? Заборон повинно бути по-мінімуму, інакше дитина всі їх просто не сприйме і не запам’ятає. Розетки, гаряча плита, вікна, дорога – однозначно не можна. Все інше – прибрати з очей геть або розслабитися і дозволити. Якщо дитина дісталась до вашого дорогого телефону або губної помади – це ваша провина, що не заховали. А для дитини це абсолютно заслужений трофей.

7. Не подавайте неправильний приклад. Нерозумно розповідати дитині про шкоду куріння, затягуючись сигаретою. Пояснення «Я дорослий, мені можна» – не працює.

8. Не бійтеся визнавати свої помилки. Ми не боги і теж помиляємося. Якщо ви в пориві гніву раптом накричали на дитину або якщо десь прийняли неправильне рішення або не так зрозуміли малюка, обов’язково поясніть йому, в чому ваша помилка і попросіть вибачення. Ваш батьківський авторитет не зруйнується, не переживайте. Проте малюк буде знати, що не потрібно соромитися своїх помилок. Адже тільки завдяки їм ми здобуваємо цінний досвід.

9. Не бійтеся розпестити. Не бійтеся зайвий раз обійняти дитину, взяти на руки, купити подарунок. Якщо у вас є така можливість, обіймайте, носіть на руках і обдаровуйте. Найголовніше – це чітка виховна лінія в пунктах, які викладені вище. Якщо ви твердо стоїте на встановлених вами правилах, то в іншому можете потішити дитину. Адже дитинство у наших малюків одне.

Важливі пам’ятні та ювілейні дати 2017-2018 навчального року

Всеукраїнські пам’ятні та ювілейні дати:

8 вересня − 120 років з дня народження Івана Борковського (1897-1976), археолога;

17 вересня – День батька (третя неділя вересня);

22 вересня − День партизанської слави;

25 вересня − 85 років з дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999), співака, громадського діяча, Героя України, народного артиста України.

14 жовтня − День захисника України;

14 жовтня − День українського козацтва;

16 жовтня − 110 років з дня народження Петра Григоренка (1907-1987), генерал-майора, правозахисника, політв’язня радянського режиму, члена Української гельсінської групи;

16 жовтня − 100 років з часу проведення Всеукраїнського з’їзду вільного козацтва в Чигирині;

21 жовтня − 70 років з дня проведення радянськими карально-репресивними органами операції «Захід» − масової депортації населення Західної України до Сибіру;

24 жовтня − 150 років з дня народження Миколи Біляшівського (1867-1926), етнографа, археолога, музейника, громадського діяча;

28 жовтня − День визволення України від фашистських загарбників.

4 листопада − 130 років з дня народження Олександра Неприцького-Грановського (1887-1976), зоолога, ентомолога;

7 листопада − 160 років з дня народження Дмитра Багалія (1857-1932), історика і громадського діяча;

8 листопада − 130 років з дня народження Дмитра Вітовського (1887-1919), державного і військового діяча, першого головнокомандувача Української Галицької Армії;

9 листопада − День української писемності та мови;

14 листопада − 140 років з дня народження Дмитра Антоновича (1877-1945), історика, мистецтвознавця, громадського діяча;

20 листопада − 300 років з дня народження Григорія (Георгія) Кониського (1717-1795), філософа, письменника, церковного діяча;

20 листопада − 100 років з дня проголошення Української Народної Республіки III Універсалом Української Центральної Ради;

25 листопада − День пам’яті жертв голодоморів;

25 листопада − 100 років з дня народження Михайла Івасюка (1917-1995), письменника, літературознавця, фольклориста, педагога, громадського діяча.

3 грудня − 140 років з дня народження Степана Рудницького (1877-1937), вченого, основоположника української географічної науки;

6 грудня − День Збройних Сил України;

9 грудня − 100 років з часу проведення першого Курултаю кримськотатарського народу;

13 грудня − 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877-1921), композитора, збирача музичного фольклору;

14 грудня − День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС;

17 грудня − 140 років з дня народження Данила Щербаківського (1877-1927), етнографа, археолога, музейного діяча;

17 грудня − 100 років з початку збройного опору Української Народної Республіки проти російської агресії;

18 грудня − 125 років з дня народження Миколи Куліша (1892-1937), письменника, драматурга;

24 грудня − 80 років з дня народження В’ячеслава Чорновола (1937-1999), державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого-третього скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України;

31 грудня − 125 років з дня народження Михайла Семенка (1892-1937), поета;

6 січня − 120 років від дня народження Володимира Миколайовича Сосюри (1898-1986), українського поета, лірика;

8 січня − 80 років від дня народження Василя Семеновича Стуса (1938–1985), українського поета, перекладача, правозахисника;

22 січня − День Соборності України;

29 січня − День пам’яті Героїв Крут;

15 лютого − День вшанування учасників бойових дій на території інших держав;

20 лютого − День Героїв Небесної Сотні;

20 лютого − 130 років від дня народження Василя Олександровича Барвінського (1888–1963), українського композитора, піаніста, музикознавця, педагога;

9 березня − День народження Тараса Шевченка (1814–1861), українського поета, письменника, художника, громадського та політичного діяча ;

13 березня − 130 років від дня народження Антона Семеновича Макаренка (1888–1939), українського та російського письменника, педагога;

17 березня − створено Українську Центральну Раду (1917);

3 квітня – 100 років від дня народження Олеся Гончара (1918-1995), українського письменника, класика письменницької публіцистики;

14 квітня – 130 років від дня народження Леоніда Арсенійовича Булаховського (1888–1961), українського мовознавця, педагога;

18 квітня − День пам’яток історії та культури;

29 квітня − День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї;

8-9 травня − Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни;

9 травня − День Перемоги;

13 травня – День матері (друга неділя травня);

18 травня − День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу;

20 травня − День пам’яті жертв політичних репресій, День пам’яті померлих від СНІДу;

22 червня − День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні;

25 червня − День молоді;

28 червня − День Конституції України;

7 липня − 30 років із дня заснування (1988) Української Гельсінської Спілки;

28 липня − День хрещення Київської Русі – України;

23 серпня − День Державного Прапора України;

24 серпня − День незалежності України.

Також:

500 років з початку Реформації;

180 років з часу виходу першого західноукраїнського альманаху «Русалка Дністровая», підготовленого діячами літературного гуртка «Руська трійця» (1837);

75 років з початку формування Української повстанської армії (1942);

50 років з часу заснування Світового Конгресу Українців (1967).

Міжнародні пам’ятні та ювілейні дати:

8 вересня − Міжнародний день грамотності;

21 вересня − Міжнародний день миру;

1 жовтня − Міжнародний день людей похилого віку та День ветерана;

5 жовтня − Всесвітній день учителя;

5 листопада – Всесвітній день чоловіків (перша субота листопада);

16 листопада − Міжнародний день толерантності;

17 листопада − Міжнародний день студента;

20 листопада − Всесвітній день дитини;

1 грудня − Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

9 грудня − Міжнародний день пам’яті жертв геноциду, вшановування їх гідності і запобігання цьому злочину;

10 грудня − День захисту прав людини;

1 січня – Всесвітній день миру;

27 січня − Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту;

21 лютого − Міжнародий день рідної мови;

22 лютого − Міжнародний день підтримки жертв злочинів;

1 березня − День «Ноль дискримінації»;

8 березня − Міжнародний жіночий день;

20 березня − Міжнародний день щастя;

21 березня − Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації; 24 березня − Всесвітній день боротьби проти туберкульозу;

25 березня − Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантиної работоргівлі;

6 квітня − Міжнародний день спорта на благо миру та розвитку;

7 квітня − Всесвітній день здоров’я;

11 квітня − Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів;

18 квітня − Міжнародний день пам’ятників і історичних місць;

26 квітня − Міжнародний день пам’яті Чорнобиля, Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу);

1 травня − День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня − День Європи в країнах Європейського Союзу;

15 травня − Міжнародний день сім’ї;

24 травня − День слов’янської писемності і культури;

31 травня − Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням;

1 червня − Всесвітній день батьків;

1 червня − Міжнародний день захисту дітей;

4 червня − Міжнародний день дітей — жертв агресії;

5 червня − Всесвітній день навколишнього середовища;

12 червня − Всесвітній день боротьби з дитячою працею;

26 червня − Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом;

30 липня − Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми;

12 серпня − Міжнародний день молоді.

Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах області на 2017/2018 н.р.

«Вчитель Нової школи – вихователь нового покоління,

користуватиметься свободою творчості і професійного розвитку.»

На сьогодні ключовими в суспільстві та системі освіти, зокрема повної загальної середньої освіти, є процес становлення Нової української школи, яка має закласти її новий зміст на основі формування компетентностей, ціннісних ставлень і суджень дітей та учнівської молоді, необхідних для успішної самореалізації як «особистість – цілісна, всебічно розвинена й здатна до критичного мислення, патріот з активною позицією, інноватор, здатний змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя».

Виховний процес, як наголошується в Концепції Нової української школи, має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і систему позакласної, позашкільної роботи, та орієнтуватися на загальнолюдські цінності, зокрема:

морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей),

соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

Основні завдання виховної діяльності сучасних закладів освіти визначені Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р, указами Президента України 12.01.2015 № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», від 12.06.2015 № 334/2015 «Про заходи щодо поліпшення національно- патріотичного виховання дітей та молоді», від 13.10.2015 № 580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», постановами Верховної Ради України від 12.05.2015 № 373-VIII «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді», наказах Міністерства освіти і науки України від 28.05.2015 № 582 «Про схвалення Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді», від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно- патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах», від 16.07.2015 № 768 «Про національно-патріотичне виховання в системі освіти», листі Міністерства освіти і науки України від 27.07.2017 р. № 1/9-413 «Про деякі питання щодо організації виховної роботи у навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році» .

Чинним на сьогоднішній день залишається документ «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (наказ МОН України від 31.10.11 р. № 1243)»,який визначає ціннісні орієнтири виховного процесу.

Метою організаторів виховного процесу  має стати створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських та загальнолюдських цінностей. Розглянемо детальніше компоненти виховної системи навчального закладу. В першу чергу – це національно-патріотичне виховання. Щоб цей напрямок був результативним і дієвим, використовуємо сучасні активні форми роботи. Виходитимемо з того, що всі вищі духовно-моральні утворення (і насам­перед почуття патріотизму) народжуються з буттєвих ставлень у гущині ре­ального життя, до якого залучається особистість на кожному віковому етапі.

 Причетність вихованця до всіх аспектів життя суспільства й відповідна турбота мають бути визначаль­ними для патріота-громадянина.

Педагогам слід створювати ситуації для формування у вихованців діяльнісного ставлення до всього, що об'єднується поняттям «національні скарби», до національних свят і традицій, особливо до етнічного коду, який створив націю і захищав її високі ідеали. Нині, коли виникла реальна загроза існуванню держави, надзвичайно важливо виховувати у дітей та молоді готовність до захисту Батьківщини. Відтак, виховання патріотизму передбачає розуміння підростаючою особистістю того факту, що це почуття вже наявне у її житті тут і тепер; звичайно, одні його аспекти досконалі, а над іншими треба ще працювати.

Виклики сучасного суспільства ставлять перед системою освіти завдання виховати громадянина-патріота нової формації (ініціативну особистість продуктивно-діяльнісного типу, яка бачить перспективи своєї держави, готова відстоювати її інтереси).

Завдання навчальних закладів – так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.

Популярними нині формами національно-патріотичного виховання є: інтерактивна патріотична зарядка; творчий проект «Алфавіт мого міста»; тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня; майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів; колективна гра зі створення панно «Україна – моя країна!»; авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва); гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»; звіт- мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»; патріотичний флеш-моб; презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми; зустрічі з цікавими земляками-патріотами; акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права»; реконструкція історичних подій; виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних); портфоліо родинних реліквій і/чи традицій; написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста); станційні ігри (квест «Знайди Декларацію – врятуй незалежність»); створення інфографіки (шевронів, подій); «живий музей»; реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій); конкурси есе, біографічних розвідок; тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі); флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України); лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції); кастинг і розучування патріотичних пісень тощо. Рекомендуємо залучити колективи шкіл до обласних проектів учнівського самоврядування:

«Непоборні», «Знай наших», «Квіти матерям захисників України».

Одним із виховних завдань Концепції є військово-патріотичне виховання молоді, спрямоване на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни; мотивацію молоді до військової служби. У зв’язку з цим рекомендуємо  активізувати профорієнтаційну роботу серед старшокласників на подальшу службу в Збройних силах України шляхом проведення спільних заходів з військовими частинами, екскурсій до музеїв військових частин; активізувати зв’язки і спільну профорієнтаційну діяльність шкіл та військових ВНЗ (юний правознавець, десантник, рятівник, розвідник, снайпер, поліцейський, прикордонник, радист) та ін.

Превентивне виховання

Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р, навчальний заклад має впроваджувати демократичну культуру через вироблення відповідних процедур для захисту прав дитини і  формування демократичних цінностей: захищати права дитини, стати місцем, безпечним для дитини, і йдеться не лише про фізичну безпеку, а й про атмосферу довіри і взаємоповаги, де немає насильства та дискримінації.

Міністерство освіти і науки рекомендує: з метою навчання дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальним компетентностям), які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків Міністерство рекомендувало ( лист від 28.12.2017 № 1/9-981) використовувати в навчально-виховному процесі навчально-методичний посібник «Розбудова миру, профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект». Електронна версія зазначених матеріалів знаходиться за посиланням: http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_65.

Також просимо поширити серед учасників навчально-виховного процесу інформацію та розмістити на сайтах навчальних закладів електронні банери Національної дитячої «гарячої» лінії. Посилання для розміщення банеру: http://la-strada.org.ua/http://la-strada.org.ua/ndgl_116111.gif"

Своєрідною відповіддю на нагальні потреби держави щодо запобігання та протидії торгівлі людьми як деструкції у розвитку суспільства, є впровадження варіативної програми виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для загальноосвітніх навчальних закладів, що є одним із завдань Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року (п. 2.7, 2.9) та планом заходів Міністерства освіти і науки України щодо запобігання торгівлі людьми до 2020 року (наказ № 405 від 8 квітня 2016).

З метою проведення ефективної і педагогічно-унормованої діяльності щодо профілактики  та запобігання торгівлі людьми рекомендуємо у 2017/2018 навчальному році впроваджувати  гуртки та факультативні заняття для учнів 7-10 класів, які  схвалені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (протокол № 3 від 16.06.2017) та Вченою радою Інституту проблем виховання  НАПН України (протокол № 6 від 29 травня 2017 р.)

При проведенні просвітницької роботи з питань запобігання торгівлі людьми доцільно використовувати посібник «Соціально-педагогічні основи захисту прав людини, протидії торгівлі людьми та експлуатації дітей», який включає курс за вибором/факультатив «Запобігання торгівлі людьми» для учнів 9-11(12) класів навчальних закладів, учнів професійно-технічних навчальних закладів та курс за вибором/факультатив «Знай та захищай свої права» для учнів 7-9 класів навчальних закладів). Матеріали схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України ( протокол № 3 від 4.10.2016. Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Україна» www.la-strada.org.ua, або на сторінці в Фейсбук www.facebook.com/lastradaukraine

Наголошуємо на актуальності проектів обласної учнівської асоціації «Авангард»:  «Дитяча громадська приймальня»,  “Конституція і я”.

Виховання духовності і моралі

В  Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки  одним із напрямів реалізації основних завдань  визначено -  впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування як основи формування особистості та підгрунтя для національно-патріотичного виховання. Враховуючи це, завдання педагогів - прагнути за допомогою добра і любові зробити дитину кращою, шукати ефективні методи розвитку духовності учнів, щоб навчання в школі сприяло їхній самоорієнтації, мало практичне спрямування, було тісно пов’язане з життям. Важливо, щоб уроки та виховні заходи мали позитивний вплив на душу дитини, давали відповіді на запитання, які хвилюють підростаюче покоління.

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою і вивченням етики чи курсів духовно-морального спрямування (додаток 13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 в редакції наказу Міністерства освіти і науки України  від 29.05. 2014 № 664) у 2017 -2018 навчальному році в 5-6 класах продовжується вивчення предмета «Етика» або курсів духовно-морального спрямування. Курси духовно-морального спрямування в школах,що користуються іншими Типовими планами , можуть викладатися в 1–11 класах за рахунок варіативної складової ; як курс за вибором; на факультативних заняттях.

    Зверніть увагу! У 2015 році поновлено гриф для  програми "Основи християнської етики". (Позиція 2966. - Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. «Основи християнської етики» 1-11 кл. – Свічадо. /Лист МОН від 16.07.2015 № 1/11-10027). Тому викладання курсу «  Основи  християнської етики» здійснюється згідно даної програми.

    Предмети духовно-морального спрямування  слід викладати  в тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм  можливість  відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.   

    Викладання предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється  за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя.

Ефективність виховної діяльності навчального закладу залежить і від активної співпраці з дитячими та молодіжними громадськими організаціями, які визнані державою і носять неполітичний характер. Необхідно наповнити шкільне життя практичними заходами через активізацію роботи шкільних дитячих об’єднань - «Соколи», «Козацьке коло», «Джура», «Січ» та ін.

Багаторічний досвід роботи щодо формування патріотизму у дитячому середовищі має Національна організація скаутів України, Національна скаутська організація «Пласт», яка розгорнула свою діяльність у 22 областях України. Рекомендуємо створювати пластові осередки у навчальних закладах, налагоджувати їх співпрацю з патріотичними клубами, гуртками військово-патріотичного спрямування. Детальна інформація - www.ukrscout.org. nosu@ukrscout.org. www.facebook.com/ukrscout. www.twitter.com/ukrscout. +38(063)3189322.

Однією з важливих ланок процесу виховання учнів є шкільні музеї, які сприяють формуванню у молодого покоління національної свідомості, громадянських якостей, збереженню духовної єдності поколінь, історико-культурної спадщини свого народу, удосконаленню навчально-виховного процесу, розвитку творчих інтересів учнів до пошукової, природоохоронної, народознавчої роботі, під час якої учні збирають історичні документи, предмети побуту, записи спогадів. рекомендуємо широко впроваджувати практику проведення занять та виховних заходів у Тернопільському історико-меморіальному музеї політичних в’язнів і репресованих та  Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, інших музеях, що знаходяться на території області.

Художньо-естетичне виховання передбачає формування основ естетичної культури, естетичних норм і принципів, переконань та ідеалів, естетичного сприймання та емоційного ставлення до прекрасного, духовне збагачення учнів, розширення їх світогляду, оволодіння цінностями і знаннями в галузі народного мистецтва, музики, архітектури, побуту, ремесел; озброєння школярів естетичними знаннями, виховання художнього смаку, вироблення естетичної активності, бажання вносити прекрасне у життя, примножувати культурно-мистецькі надбання народу. Зараз у час зміни ідеалів, коли відбувається стрімка переоцінка цінностей, найменш стійкою стає моральна основа підростаючого покоління.

Тому однією з актуальних проблем сьогодення є становлення особистості,

здатної сприймати, розуміти та примножувати цінності духовної культури.

У вирішенні цієї проблеми суттєве місце посідає художньо-естетичне виховання дітей. Дитина зростає та формується в складних соціальних умовах, що супроводжуються посиленням впливу засобів масової інформації з одночас

ним відстороненням таких виховних середовищ, як сім’я, школа, надбання

культурно-історичної спадщини. У зв’язку з цим набуття молодим поколінням соціального досвіду існування людини з розвиненою духовністю,високою моральною, естетичною культурою передбачає оволодіння цінностями світового й народного мистецтва, а розвиток відчуття прекрасного,здатності розуміти та цінувати твори мистецтва розглядають як одне із завдань національної системи освіти. Естетична вихованість, розвиненість естетичних смаків та уподобань, вміння відрізняти справжню красу від дешевих імітацій – все це завжди свідчило про високий духовний розвиток особистості. Естетично вихованій людині притаманне тонке відчуття прекрасного, що втілюється не

лише в творах літератури та мистецтва, а й у будь-якій сфері життєдіяльності. Така людина здатна насолоджуватися прекрасним, активно творити його. Естетична вихованість як одна з духовних цінностей особистості є особливо актуальною в наш час – час пошуку принципово нових ціннісних орієнтирів.

У процесі естетичного виховання доцільно використовувати художні та літературні твори, музику, мистецтво, кіно, театр, народний фольклор. Цей процес передбачає участь у мистецькій, музичній, літературній творчості, організацію лекцій, бесід, зустрічей і концертних вечорів з художниками та музикантами, відвідування музеїв і художніх виставок, вивчення архітектури рідного краю, вивчення місцевого фольклору, популяризацію у навчальних закладах автентичних фольклорних дійств.

         Рекомендуємо обдумано підходити до планування загальношкільних заходів. Варто вилучити з планів виховної роботи дійства, які не сприяють ні естетичному, ні морально-духовному вихованню, є чужими нашій культурі і ментальності (зокрема, доцільно обговорити з педагогами-організаторами, класними керівниками, батьками, представниками учнівського самоврядування, чи потрібно масово і помпезно проводити у навчальних закладах «День Валентина», «Halloween», шкільні конкурси краси). З деякими із цих свят можна ознайомити дітей вчителям іноземних мов в рамках знайомства з культурою певних народів.

Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. Головними завданнями роботи загальноосвітнього навчального закладу з сім'єю є: пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків; організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних дня організації діяльності дитини вдома; гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин «педагоги – батьки». Рекомендуємо осучаснити тематику та форми  проведення батьківських всеобучів. Доцільно здійснювати цілеспрямовану роботу у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Рекомендуємо педагогічним колективам здійснювати подальшу роботу щодо формування ціннісного ставлення особистості до сім'ї, родини, людей відповідно до  Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012 – 2021 роки. Даний документ передбачає систему роботи з підготовки молоді до щасливого подружнього життя, формування відповідального батьківства та психолого-педагогічну просвіту батьків, їх активне залучення до роботи з дітьми у школі.

Актуальним залишається питання щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді. Здоров’язбереження як вектор інноваційної стратегії виховання обумовлюється тим, що сучасна система освіти стає пріоритетним напрямом реалізації державної політики по зміцненню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, створенню здоров’язбережувального середовища. Цілеспрямований, системний, комплексний, діяльнісний, синергетичний підходи до вирішення проблем здоров’я підростаючого покоління, превентивного виховання, розбудови здоров’язбережувального середовища сприятимуть створенню  необхідних умов для  всебічного й гармонійного розвитку особистості, для життя в нових економічних умовах.

Важливою складовою частиною виховної роботи навчального закладу є шкільне самоврядування, яке є однією із умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі має стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління. У 2017-2018 н.р. у навчальних закладах області рекомендуємо реалізовувати проекти: «Громадські ініціативи», «Краєзнавчо-пошуковий проект «Непоборні!», «Знай наших»,  «Дитяча громадська приймальня»,  “Конституція і я”, «Квіти матерям захисників України» (детальна інформація розміщена у спільноті обласної учнівської асоціації «Авангард» https://www.facebook.com/groups/1503977903261578/.)

 Позашкільна освіта

Останні десятиріччя значно підвищилися вимоги до позашкільної освіти як рівноправного інституту в загальній системі освіти, відповідно до чого постало питання щодо переосмислення стратегічних питань оновлення або реформування діяльності позашкільних навчальних закладів. Під якістю освіти ми розуміємо відповідність її сучасним життєвим потребам розвитку країни. В педагогічному плані, для позашкільних навчальних закладів, — орієнтацію не тільки на засвоєння вихованцями певних знань, умінь та навичок, а головне, на розвиток та соціалізацію особистості. Тобто, позашкільний заклад має формувати систему універсальних знань, умінь і навичок, а також досвід самостійної діяльності, особистої відповідальності, готовності до соціального самовизначення. Головний  критерій  результативності  роботи     позашкільного   навчального  закладу - це організація ефективної  та різноманітної діяльності вихованців, причому,  в  усіх  сферах  життя. Сучасному  ПНЗ потрібен  педагог, який вміє працювати  в  рамках  не  рецептурної , а концептуальної  педагогіки. Це цілком можливо  реалізувати  в освітній практиці  позашкільного  закладу,  не виділяючи, а синтезуючи  всі  сфери  життя. 

Краєзнавчо-пошуковий проект «Непоборні!», присвячений 75-ї річниці утворення Української Повстанської Армії

«Українська повстанська армія – військово-політична формація українського визвольного руху. Заснована в кінці 1942 року, діяла до вересня 1949 року, після чого реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого припинилася в середині 1950 років [за останніми даними у 1960]. Стратегічною метою діяльності УПА було відновлення української державності, відповідно боротьба розгорталася проти всіх держав, що намагалися завадити цьому. Протягом усього часу існування Повстанської армії головним ворогом вважався СРСР, як держава, що завдала українському народові найжахливіших втрат – масові політичні репресії, голодомори, депортації населення. Поруч із тим, УПА із самого початку творилася як реакція населення на німецький окупаційний терор, тому протягом всього періоду німецької окупації велася активна антинімецька боротьба. У 1943-1944 роках тривало гостре протистояння проти польських сил, що намагалися відновити довоєнні кордони Польщі, тобто приєднати до неї землі Західної України. Через лави УПА пройшло понад сто тисяч осіб, за участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона людей.»[1.] Ці драматичний події зачепили кожне галицьке, волинське, подільське село і місто – без перебільшення – кожну родину на Тернопіллі. У нашому краї сотні могил знаним і незнаним воякам УПА. Віддаючи шану пам’яті борцям за волю і незалежність України 2017 рік Тернопільська обласна рада проголосила Роком Української Повстанської Армії. Долучаючись до відзначення 75-ї річниці створення УПА обласна учнівська асоціація «Авангард» започатковує краєзнавчо-пошуковий проект «Непоборні!».

Учасники проекту: обласна учнівська асоціація «Авангард», куратори районних/міських/ОТГ рад старшокласників, громадськість.

Організаційно-методичний супровід проекту здійснює Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти, управління освіти і науки ТОДА.

Керівник проекту:

Мисик В.С., заступник директора з науково-педагогічної

та виховної роботи ТОКІППО.

Координатор проекту:

Куриш Оксана Степанівна, методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти ТОКІППО.

Термін дії проекту: квітень - листопад 2017 року.

Мета проекту: залучити широкий загал школярів до вивчення історії боротьби УПА, формувати в учнівської молоді єдину національну пам’ять та ідентичність, набувати компетентностей громадянина і патріота долучаючись до суспільно корисних справ, виховувати ініціативних, мислячих і свідомих громадян сучасної України шляхом реалізації спільних з місцевою громадою волонтерських проектів щодо наведення обліку пам’ятників, меморіалів, захоронень та належного догляду за ними.

Завдання проекту:

Ø провести пошукову роботу з дослідження сторінок історії національно-визвольної боротьби УПА у період 1942-1950-х років;

Ø здійснити облік пам’ятників та захоронень вояків УПА, які знаходяться на території місцевих громад, зафіксувати їх у вигляді світлин і описати відповідно до вимог анкети яка додається;

Ø доглядати за похованнями, військовими меморіалами, могилами новітніх героїв, що загинули за волю і незалежність України;

Ø інформувати та залучати до пошукової роботи учнівську молодь та громадськість;

Ø підтримати ініціативи та заходи місцевих громад присвячені відзначенню 75-ї річниці створення УПА.

Шляхи реалізації проекту:

Ø оголосити пошук інформації про вищеназвані об’єкти;

Ø повідомити учнівську спільноту, громадськість та органи місцевої влади про наміри;

Ø спланувати роботу щодо благоустрою меморіальних комплексів  та погодити план дій з місцевою владою;

Ø зробити світлини та фоторепортажі вищеназваних об’єктів, описати історію їх походження (анкета додається);

Ø провести проміжний звіт про хід роботи над проектом у формі                 ВЕБ-конференції (травень-вересень 2017 року);

Ø представити електронний фотоальбом «Непоборні»  у листопаді  2017року.

Очікуваний результат:

Буде здійснено облік пам’ятників і захоронень вояків УПА, які знаходяться на території місцевих громад, створено електронний фотоальбом з коротким описом світлин вищеназваних об’єктів.

У громадах, районах, містах області буде організовано виставку створену за матеріалами проекту «Непоборні», присвячену 75-й річниці створення УПА.

Зібраний матеріал буде передано на зберігання у Державний архів Тернопільської області.

Методичні рекомендації

щодо реалізації краєзнавчо-пошукового проекту «Непоборні!», присвяченого відзначенню 75-ї річниці створення УПА

Національно-патріотичне виховання є важливою складовою концепції Нової української школи і, одним із завдань, для організаторів виховного процесу, – створити такі умови, за яких буде здійснюватись «набуття дітьми компетентностей, що стануть у нагоді для прийняття рішень у повсякденному житті. Тобто, навчити школярів самостійно аналізувати інформацію, критично мислити, швидко адаптуватися до змін, співпрацювати в команді тощо»[2.].

В рамках навчально-виховного проекту «Громадські ініціативи», гаслом якого є «Служіння українській нації – історичне покликання кожного українця», обласна учнівська асоціація «Авангард», куратори районних/міських/ОТГ рад старшокласників, Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти, управління освіти і науки ТОДА, громадськість розпочинають краєзнавчо-пошуковий проект «Непоборні!», присвячений відзначенню 75-ї річниці створення УПА.

Даний проект покликаний залучити широкий загал школярів до вивчення історії боротьби УПА, формувати в учнівської молоді єдину національну пам’ять та ідентичність, виховувати ініціативних, мислячих і свідомих громадян сучасної України, шляхом реалізації спільних з місцевою громадою проектів, набувати компетентностей громадянина і патріота долучаючись до суспільно корисних справ, волонтерської діяльності щодо наведення обліку пам’ятників, меморіалів, захоронень героїв і належного догляду за ними.

Реалізацію краєзнавчо-пошукового проекту «Непоборні!» рекомендуємо розпочати з широкого інформування усіх учасників навчально-виховного процесу, мешканців місцевих громад, ЗМІ, на території яких знаходяться дані об’єкти. Це буде сприяти пошуку свідків та достовірної інформації про походження могили чи пам’ятника.

Доцільно організувати ініціативні групи, спланувати роботу та, за погодженням з місцевою владою, спільно з волонтерами здійснити благоустрій пам’ятників і поховань. Зробити світлини.

Увага! Світлини робити після прибирання вищеназваних об’єктів!

Важливо, щоб на світлинах було виразно видно прізвища похованих, якщо такі вказані.

Краєзнавчо-пошуковий матеріал укладати за номінаціями:

«Меморіал» – архітектурна, скульптурна споруда в пам'ять про вояків УПА;

«Меморіальна дошка» – плита, яка увічнює пам'ять про конкретну особу чи пам’ятну подію з історії УПА;

«Пам’ятний хрест (знак)», «Символічна могила» – найчастіше такі символи встановлювалися на місцях бою або повстанських криївках, де загинули вояки. Символічні могили насипаються на честь загиблих за волю України, в тому числі і на чужині;

«Поховання» – могила конкретного вояка УПА чи братська могила загиблих.

Електронний фотоальбом сформувати з чорно-білих або кольорових світлин, оформлених у форматі А4, а також фотонариси у форматі розміром не менше 18,5х24 см. Анкетні дані розмістити поруч кожної пронумерованої світлини. Інформацію згрупувати за  вищеназваними номінаціями.

На титульній сторінці написати офіційну назву районної/міської/ОТГ ради старшокласників, прізвище, ім’я, по-батькові лідера та куратора учнівського самоврядування, або інших керівників проекту.

Проміжний звіт про хід роботи над проектом відбудеться у формі                 ВЕБ-конференції у травні-вересні 2017 року.

Звіт-представлення електронного фотоальбому «Непоборні» відбудеться під час засідання Школи управлінської майстерності у листопаді  2017року.

Електронний фотоальбом краєзнавчо-пошукового проекту «Непоборні!»  буде передано до Державного архіву Тернопільської області.

Використана література:

1.Сайт:http://www.memory.gov.ua/news/8-lyutogo-startue-natsionalna-informatsiina-kampaniya-v-pamyat-pro-upa;

2.Концепція Нової української школи;

3.Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 16.02.2017 № 78-од «Про відзначення в області 75-ї річниці утворення Української Повстанської Армії»;

4.«Заходи з підготовки та відзначення в області 75-ї річниці утворення Української Повстанської Армії» (Розпорядження голови ОДА від 16.02.2017 № 78-од)