«Вчитель
Нової школи – вихователь нового покоління,
користуватиметься свободою творчості і професійного розвитку.»
На сьогодні ключовими в суспільстві
та системі освіти, зокрема повної загальної середньої освіти, є процес становлення
Нової української школи, яка має закласти її новий зміст на основі
формування компетентностей, ціннісних ставлень і суджень дітей та учнівської
молоді, необхідних для успішної самореалізації як «особистість –
цілісна, всебічно розвинена й здатна до критичного мислення, патріот з
активною позицією, інноватор, здатний змінювати навколишній світ та
вчитися впродовж життя».
Виховний процес, як наголошується в
Концепції Нової української школи, має стати невід’ємною складовою всього
освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і
систему позакласної, позашкільної роботи, та орієнтуватися на загальнолюдські цінності, зокрема:
морально-етичні
(гідність, чесність,
справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей),
соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до
рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до
закону, солідарність, відповідальність).
Основні завдання виховної діяльності сучасних закладів
освіти визначені Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної
середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р, указами
Президента України 12.01.2015 № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку
«Україна-2020», від 12.06.2015 № 334/2015 «Про заходи щодо поліпшення
національно- патріотичного виховання дітей та молоді», від 13.10.2015 №
580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на
2016-2020 роки», постановами Верховної Ради України від 12.05.2015 № 373-VIII «Про вшанування
героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та
молоді», наказах Міністерства освіти і науки України від 28.05.2015 № 582 «Про
схвалення Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді», від
16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно- патріотичного
виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції
національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій
щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх
навчальних закладах», від 16.07.2015 № 768 «Про національно-патріотичне
виховання в системі освіти», листі Міністерства освіти і науки України від
27.07.2017 р. № 1/9-413 «Про деякі питання щодо організації виховної роботи у
навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році» .
Чинним на сьогоднішній день залишається документ «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів України (наказ МОН України від 31.10.11
р. № 1243)»,який визначає ціннісні орієнтири виховного процесу.
Метою
організаторів виховного процесу має
стати створення цілісної моделі
виховної системи на основі громадянських та загальнолюдських цінностей. Розглянемо
детальніше компоненти виховної системи навчального закладу. В першу чергу – це національно-патріотичне виховання. Щоб цей
напрямок був результативним і дієвим, використовуємо сучасні активні форми
роботи. Виходитимемо з того, що всі вищі духовно-моральні утворення
(і насамперед почуття патріотизму) народжуються з буттєвих ставлень у гущині
реального життя, до якого залучається особистість на кожному віковому етапі.
Причетність вихованця до всіх
аспектів життя суспільства й відповідна турбота мають бути визначальними для
патріота-громадянина.
Педагогам слід створювати ситуації для
формування у вихованців діяльнісного ставлення до всього, що об'єднується поняттям «національні
скарби», до національних свят і традицій, особливо до етнічного коду, який створив націю і
захищав її високі ідеали. Нині, коли виникла реальна загроза існуванню держави, надзвичайно важливо виховувати у
дітей та молоді готовність до захисту Батьківщини. Відтак, виховання
патріотизму передбачає розуміння підростаючою особистістю того факту, що це почуття вже наявне у її житті тут і тепер; звичайно, одні його аспекти досконалі, а
над іншими треба ще працювати.
Виклики сучасного суспільства
ставлять перед системою освіти завдання виховати громадянина-патріота нової
формації (ініціативну особистість продуктивно-діяльнісного типу, яка бачить
перспективи своєї держави, готова відстоювати її інтереси).
Завдання навчальних закладів – так
побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних
наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму,
глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності,
самобутності.
Популярними нині формами національно-патріотичного
виховання є: інтерактивна патріотична зарядка; творчий проект «Алфавіт мого
міста»; тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня; майстер-клас
із виготовлення арт-листівок для українських воїнів; колективна гра зі
створення панно «Україна – моя країна!»; авторський стріт-арт на асфальті
крейдою (малюнок і назва); гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»; звіт-
мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»; патріотичний флеш-моб; презентація
ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми; зустрічі з
цікавими земляками-патріотами; акція-пересувна виставка «Маємо знати свої
права»; реконструкція історичних подій; виготовлення плакатів чи постерів
(вітальних, узагальнюючих, символічних); портфоліо родинних реліквій і/чи
традицій; написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста); станційні
ігри (квест «Знайди Декларацію – врятуй незалежність»); створення інфографіки
(шевронів, подій); «живий музей»; реальні або віртуальні подорожі (історичними
музеями України чи місцями історичних подій); конкурси есе, біографічних
розвідок; тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі);
флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів
України); лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць,
діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності,
Днем Конституції); кастинг і розучування патріотичних пісень тощо. Рекомендуємо залучити колективи шкіл до обласних проектів
учнівського самоврядування:
«Непоборні», «Знай
наших», «Квіти матерям захисників України».
Одним із виховних завдань Концепції є
військово-патріотичне виховання молоді, спрямоване на підготовку її до оволодіння
військовими професіями, формування готовності до служби в армії, задоволення
інтересів підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки
до захисту Вітчизни; мотивацію молоді до військової служби. У зв’язку з цим
рекомендуємо активізувати
профорієнтаційну роботу серед старшокласників на подальшу службу в Збройних
силах України шляхом проведення спільних заходів з військовими частинами,
екскурсій до музеїв військових частин; активізувати зв’язки і спільну
профорієнтаційну діяльність шкіл та військових ВНЗ (юний правознавець,
десантник, рятівник, розвідник, снайпер, поліцейський, прикордонник, радист) та
ін.
Превентивне виховання
Відповідно
до Концепції
реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова
українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р, навчальний заклад має
впроваджувати демократичну культуру через
вироблення відповідних процедур для захисту прав дитини і формування демократичних цінностей: захищати права
дитини, стати місцем, безпечним для
дитини, і йдеться не лише про фізичну безпеку, а й про атмосферу довіри і
взаємоповаги, де немає насильства та дискримінації.
Міністерство
освіти і науки рекомендує: з метою навчання дітей і підлітків життєвих навичок
(психосоціальним компетентностям), які сприяють соціальній злагодженості,
полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної
рівноваги, розбудові здорових стосунків Міністерство рекомендувало ( лист від
28.12.2017 № 1/9-981) використовувати в навчально-виховному процесі
навчально-методичний посібник «Розбудова миру, профілактика і вирішення
конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект». Електронна версія зазначених
матеріалів знаходиться за посиланням: http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_65.
Також просимо поширити серед
учасників навчально-виховного процесу інформацію та розмістити на сайтах
навчальних закладів електронні банери Національної дитячої «гарячої» лінії. Посилання для розміщення
банеру: http://la-strada.org.ua/http://la-strada.org.ua/ndgl_116111.gif"
Своєрідною відповіддю на нагальні потреби держави щодо запобігання та
протидії торгівлі людьми як деструкції у розвитку суспільства, є впровадження
варіативної програми виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми
«Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для загальноосвітніх
навчальних закладів, що є одним із завдань Державної соціальної програми
протидії торгівлі людьми на період до 2020 року (п. 2.7, 2.9) та планом заходів
Міністерства освіти і науки України щодо запобігання торгівлі людьми до 2020
року (наказ № 405 від 8 квітня 2016).
З метою проведення ефективної і педагогічно-унормованої діяльності щодо
профілактики та запобігання торгівлі
людьми рекомендуємо у 2017/2018 навчальному році впроваджувати гуртки та факультативні заняття для учнів
7-10 класів, які схвалені для
використання в загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією
з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки
України (протокол № 3 від 16.06.2017) та Вченою радою Інституту проблем
виховання НАПН України (протокол № 6 від
29 травня 2017 р.)
При проведенні просвітницької роботи з
питань запобігання торгівлі людьми доцільно використовувати посібник
«Соціально-педагогічні основи захисту прав людини, протидії торгівлі людьми та
експлуатації дітей», який включає курс за вибором/факультатив «Запобігання
торгівлі людьми» для учнів 9-11(12) класів навчальних закладів, учнів
професійно-технічних навчальних закладів та курс за вибором/факультатив «Знай
та захищай свої права» для учнів 7-9 класів навчальних закладів). Матеріали
схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах
Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді
Міністерства освіти і науки України ( протокол № 3 від 4.10.2016. Матеріали
можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Україна»
www.la-strada.org.ua, або на сторінці в Фейсбук www.facebook.com/lastradaukraine
Наголошуємо на актуальності проектів обласної учнівської
асоціації «Авангард»: «Дитяча громадська
приймальня», “Конституція і я”.
Виховання
духовності і моралі
В Стратегії національно-патріотичного виховання
дітей та молоді на 2016 - 2020 роки одним
із напрямів реалізації основних завдань
визначено - впровадження
навчальних дисциплін духовно-морального спрямування як основи формування
особистості та підгрунтя для національно-патріотичного виховання. Враховуючи це, завдання педагогів - прагнути за допомогою добра і любові зробити
дитину кращою, шукати ефективні методи розвитку духовності учнів, щоб навчання
в школі сприяло їхній самоорієнтації, мало практичне спрямування, було тісно
пов’язане з життям. Важливо, щоб уроки та виховні заходи мали позитивний вплив на душу
дитини, давали відповіді на запитання, які хвилюють підростаюче покоління.
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою і вивченням етики чи курсів
духовно-морального спрямування (додаток 13 до наказу Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 в редакції наказу
Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 № 664) у 2017 -2018
навчальному році в 5-6 класах продовжується вивчення предмета «Етика» або
курсів духовно-морального спрямування. Курси духовно-морального спрямування в школах,що
користуються іншими Типовими планами , можуть викладатися в 1–11 класах за рахунок варіативної складової ; як курс за вибором; на факультативних заняттях.
Зверніть увагу!
У 2015 році поновлено гриф для
програми "Основи християнської етики".
(Позиція 2966. - Програми для
загальноосвітніх навчальних закладів. «Основи християнської етики» 1-11 кл. – Свічадо. /Лист
МОН від 16.07.2015 № 1/11-10027). Тому
викладання курсу « Основи християнської етики» здійснюється згідно
даної програми.
Предмети духовно-морального спрямування слід викладати в тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську
громадськість про особливості християнської етики, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.
Викладання предметів духовно-морального спрямування в
загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя.
Ефективність виховної діяльності навчального закладу
залежить і від активної співпраці з дитячими та молодіжними громадськими
організаціями, які визнані
державою і носять неполітичний характер. Необхідно наповнити шкільне життя
практичними заходами через активізацію роботи шкільних дитячих об’єднань -
«Соколи», «Козацьке коло», «Джура», «Січ» та ін.
Багаторічний досвід роботи щодо формування патріотизму у
дитячому середовищі має Національна організація скаутів України, Національна
скаутська організація «Пласт», яка розгорнула свою діяльність у 22 областях
України. Рекомендуємо створювати пластові осередки у навчальних закладах,
налагоджувати їх співпрацю з патріотичними клубами, гуртками
військово-патріотичного спрямування. Детальна інформація - www.ukrscout.org. nosu@ukrscout.org. www.facebook.com/ukrscout. www.twitter.com/ukrscout. +38(063)3189322.
Однією з важливих ланок процесу виховання учнів є шкільні
музеї, які сприяють формуванню у молодого покоління національної свідомості,
громадянських якостей, збереженню духовної єдності поколінь,
історико-культурної спадщини свого народу, удосконаленню навчально-виховного
процесу, розвитку творчих інтересів учнів до пошукової, природоохоронної,
народознавчої роботі, під час якої учні збирають історичні документи, предмети
побуту, записи спогадів. рекомендуємо широко впроваджувати практику проведення
занять та виховних заходів у Тернопільському історико-меморіальному музеї
політичних в’язнів і репресованих та
Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, інших музеях, що
знаходяться на території області.
Художньо-естетичне виховання передбачає
формування основ естетичної культури, естетичних норм і принципів, переконань
та ідеалів, естетичного сприймання та емоційного ставлення до прекрасного,
духовне збагачення учнів, розширення їх світогляду, оволодіння цінностями і
знаннями в галузі народного мистецтва, музики, архітектури, побуту, ремесел;
озброєння школярів естетичними знаннями, виховання художнього смаку, вироблення
естетичної активності, бажання вносити прекрасне у життя, примножувати
культурно-мистецькі надбання народу. Зараз у час зміни ідеалів, коли відбувається
стрімка переоцінка цінностей, найменш стійкою стає моральна основа
підростаючого покоління.
Тому однією з
актуальних проблем сьогодення є становлення особистості,
здатної
сприймати, розуміти та примножувати цінності духовної культури.
У вирішенні
цієї проблеми суттєве місце посідає художньо-естетичне виховання дітей. Дитина
зростає та формується в складних соціальних умовах, що супроводжуються
посиленням впливу засобів масової інформації з одночас
ним
відстороненням таких виховних середовищ, як сім’я, школа, надбання
культурно-історичної
спадщини. У зв’язку з цим набуття молодим поколінням соціального досвіду
існування людини з розвиненою духовністю,високою моральною, естетичною
культурою передбачає оволодіння цінностями світового й народного мистецтва, а
розвиток відчуття прекрасного,здатності розуміти та цінувати твори мистецтва
розглядають як одне із завдань національної системи освіти. Естетична
вихованість, розвиненість естетичних смаків та уподобань, вміння відрізняти
справжню красу від дешевих імітацій – все це завжди свідчило про високий
духовний розвиток особистості. Естетично вихованій людині притаманне тонке
відчуття прекрасного, що втілюється не
лише в творах
літератури та мистецтва, а й у будь-якій сфері життєдіяльності. Така людина
здатна насолоджуватися прекрасним, активно творити його. Естетична вихованість
як одна з духовних цінностей особистості є особливо актуальною в наш час – час
пошуку принципово нових ціннісних орієнтирів.
У процесі
естетичного виховання доцільно використовувати художні та літературні твори,
музику, мистецтво, кіно, театр, народний фольклор. Цей процес передбачає участь
у мистецькій, музичній, літературній творчості, організацію лекцій, бесід,
зустрічей і концертних вечорів з художниками та музикантами, відвідування
музеїв і художніх виставок, вивчення архітектури рідного краю, вивчення місцевого фольклору, популяризацію у
навчальних закладах автентичних фольклорних дійств.
Рекомендуємо обдумано підходити до
планування загальношкільних заходів. Варто вилучити з планів виховної роботи
дійства, які не сприяють ні естетичному, ні морально-духовному вихованню, є
чужими нашій культурі і ментальності (зокрема, доцільно обговорити з
педагогами-організаторами, класними керівниками, батьками, представниками
учнівського самоврядування, чи потрібно масово і помпезно проводити у
навчальних закладах «День Валентина», «Halloween»,
шкільні конкурси краси). З деякими із цих свят можна ознайомити дітей вчителям
іноземних мов в рамках знайомства з культурою певних народів.
Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути
здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між
учителем, учнем і батьками. Головними завданнями роботи загальноосвітнього
навчального закладу з сім'єю є: пропаганда педагогічних знань з метою
підвищення педагогічної грамотності батьків; організація заходів, спрямованих
на оволодіння батьками системою умінь, необхідних дня організації діяльності
дитини вдома; гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин «педагоги
– батьки». Рекомендуємо осучаснити тематику та форми проведення батьківських всеобучів. Доцільно
здійснювати цілеспрямовану роботу у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і
методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.
Рекомендуємо педагогічним колективам
здійснювати подальшу роботу щодо формування ціннісного ставлення особистості до
сім'ї, родини, людей відповідно до
Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України
«Щаслива родина» на 2012 – 2021 роки. Даний
документ передбачає систему роботи з підготовки молоді до щасливого подружнього
життя, формування відповідального батьківства та психолого-педагогічну просвіту
батьків, їх активне залучення до роботи з дітьми у школі.
Актуальним
залишається питання щодо збереження та
зміцнення здоров’я дітей і молоді. Здоров’язбереження як вектор
інноваційної стратегії виховання обумовлюється тим, що сучасна система освіти стає пріоритетним напрямом
реалізації державної політики по зміцненню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, створенню здоров’язбережувального
середовища. Цілеспрямований, системний,
комплексний, діяльнісний, синергетичний підходи до вирішення проблем здоров’я
підростаючого покоління, превентивного виховання, розбудови здоров’язбережувального середовища сприятимуть створенню необхідних умов для всебічного
й гармонійного розвитку особистості,
для життя в нових економічних умовах.
Важливою складовою частиною виховної роботи навчального закладу є шкільне самоврядування, яке є
однією із умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування в
загальноосвітньому навчальному закладі має стати для учнів справжньою школою
демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління. У
2017-2018 н.р. у навчальних закладах області рекомендуємо реалізовувати
проекти: «Громадські ініціативи», «Краєзнавчо-пошуковий
проект «Непоборні!», «Знай наших», «Дитяча громадська приймальня», “Конституція і я”,
«Квіти матерям захисників
України» (детальна інформація
розміщена у спільноті обласної учнівської асоціації «Авангард» https://www.facebook.com/groups/1503977903261578/.)
Позашкільна освіта
Останні
десятиріччя значно підвищилися вимоги до позашкільної освіти як рівноправного
інституту в загальній системі освіти, відповідно до чого постало питання щодо
переосмислення стратегічних питань оновлення або реформування діяльності
позашкільних навчальних закладів. Під якістю освіти ми розуміємо відповідність
її сучасним життєвим потребам розвитку країни. В педагогічному плані, для
позашкільних навчальних закладів, — орієнтацію не тільки на засвоєння
вихованцями певних знань, умінь та навичок, а головне, на розвиток та
соціалізацію особистості. Тобто, позашкільний заклад має формувати систему
універсальних знань, умінь і навичок, а також досвід самостійної діяльності,
особистої відповідальності, готовності до соціального самовизначення. Головний критерій
результативності роботи позашкільного навчального
закладу - це організація ефективної
та різноманітної діяльності вихованців, причому, в
усіх сферах життя. Сучасному ПНЗ потрібен
педагог, який вміє працювати
в рамках не
рецептурної , а концептуальної
педагогіки. Це цілком можливо
реалізувати в освітній
практиці позашкільного закладу,
не виділяючи, а синтезуючи
всі сфери життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар